Політика

Америці не терпиться відскіпатися від Буша

Принижений Кремлем. Бен Ладена ніяк изловить не може. У боргах, як у шовках - по заборгованості поставив рекорд в історії людства. Не дивно, що Америці не терпиться відскіпатися від Буша

Невже президент Джордж У. Буш взагалі впав у замішання всього за 75 днів до виборів свого спадкоємця? Хода в нього стала не така вуж гордовита. Він уже не загрожує, а говорить благаючим тоном. Замість того щоб виступити з ультиматумом у дусі фільму "Рівне опівдні" із приводу російської агресії відносно її сусідів, Буш ремствує, що ця "войовничість і залякування - неприйнятні методи ведення зовнішньої політики в XXI столітті". Хто б говорив!

Незважаючи на всі голосні погрози з вуст Буша, Усаму бен Ладена дотепер "шукають, щоб взяти жив або мертвим", і виразно минув час, коли бен Ладена провезли б по Парк^-авеню на пожежній машині в спокуту невдач президентства Буша. Тепер уже потенційний спадкоємець Буша, кандидат від республіканців сенатор Джон Маккейн клянеться ганятися за бен Ладеном "хоч до врат пекла, хоч ще далі".

Раніше Маккейн намагався, щоб асоціація з нинішнім президентом не "псувала" його репутацію, а нині веде кампанію в якості "модифікованого Буша". І, схоже, це ефективно: відповідно до результатів соцопитувань, Маккейн іде голова в голову із чорношкірим вундеркіндом Бараком Обамой, чия "професорська" манера триматися не може конкурувати із брутальною прямодушністю Маккейна.

Тепер прихильники Обамы ратують за сенсаційну пропозицію: нехай Обама на цьому тижні вибере як свого кандидата у віце-президенти Хиллари Клінтон, щоб завоювати голоси жінок, що вважають, що їх знову відтіснили на узбіччя й позбавили представництва.

Зараз, коли Америка зі зростаючим інтересом смакує з'їзд Демократичної партії, що відбудеться в ці вихідні в Денвере - а що, якщо Обама й Хиллари з'являться там рука об руку, хоча Білл Клінтон не харчує ніяких ніжних почуттів до кандидата, що узявся невідомо звідки й узяв гору над його дружиною? - про Буша в країні майже забули.

Саме позитивне, що про нього говорять люди, - це що він не так поганий, як за старих часів. Ніяк, він звільнив свого застрашливого міністра оборони Дональда Рамсфельда. І став прислухатися до спокійного Кондолизе Райс, своєму держсекретареві, а не до віце-президента Дику Чейни, цьому чудовиську з дитячої страшилки, що гіпотетично настільки агресивний, що, за словами одного коміка, "відкрив відповідний вогонь", почувши салют з 21 рушниці з нагоди візиту глави іноземної держави.

Транспарант "Місія виконана" на авіаносці, що стояв в узбережжя Каліфорнії, - у змісті, тім самому авіаносці, на якому Буш після вторгнення в Ірак здійснив посадку як другий пілот винищувача - служить тяжким нагадуванням про зарозумілість президента, що і п'ять років через пожирає життя американців і мільярди доларів.

Його пакистанську маріонетку, партнера по "війні з тероризмом", президента Первеза Мушаррафа змусили піти у відставку. У Грузії російські війська вертаються на свою територію ліниво, а їхнє командування дражнить Буша й Америку.

"У наступному сюжеті ми покажемо, як російські солдати водять наші Humvee у Грузії", - повідомляє вбитим голосом ведучий новин на американському телебаченні, маючи на увазі техніку виробництва США, що була подарована грузинській стороні.

Хоча безрозсудну провокацію Грузії у відношенні Росії заохочували Буш & Co, але, коли всі пішов наперекосяк, саме французький президент Николя Саркози помчався туди й домовився про припинення вогню.

Тоді Буш послав туди Кондолизу Райс, приблизно для "налагодження" умов угоди - тобто щоб прикинутися, що припинення вогню домігся не Саркози, а американці - але на її візит ніхто не звернув особливої уваги.

Останні два роки рейтинг популярності Буша не піднімається вище 40%. На даний момент він становить 32%. У вівторок New York Times опублікувала шість листів про грузинську кризу. Разюче, що в усіх критикувалася політика Буша.

"Розміщення ракет у Польщі й заохочення войовничості Грузії тільки розпалюють параною в Росії й цілком можуть викликати війну", - написав один читач.

Зараз виникли реальні побоювання, що Буш, що скотився майже на дно, улаштує "осінній сюрприз" - якусь надзвичайну операцію військових, що змусить американців підтримати їхній уряд - тобто правлячу Республіканську партію - на президентських виборах. Зрештою, на виборах 2004 року Буш, у свій час откосивший від заклику, здобув перемогу над героєм в'єтнамської війни Джоном Керри саме тому, що нагнітав серед американців страх перед новими терактами в "батьківщині" (як адміністрація Буша початку йменувати США).

Звичайно, New York Times - це не "середня Америка", де багато хто підтримають президента в будь-яких обставинах. Але, якщо не вважати професійних агітаторів за Буша, важко знайти людину, що сказав би хоч щось позитивне про те, як Америка незграбно маніпулює Грузією.

Переважний настрій суспільства - це попросту знемога: людям набридло виявлятися в капкані. Американці й так уже загрузли в Іраку й Афганістані, а заодно переживають економічна криза, і їм ні до чого принизливе протистояння з Росією.

Коли саме в Буша всі пішло не так? Хоча його й обвинуватили в нечесній перемозі на виборах в 2000 році над демократом Червоному Гором, що, строго говорячи, завоював більше голосів - остаточне рішення прийняв Верховний суд - більшість американців, навіть ті, хто за нього голосував, були готові дати "Дабье" шанс виявити себе.

алкоголік, Що Зав'язав, "знову породжений у Христі" Джордж ужився в образ доброго старого ковбоя й навчився висловлюватися відповідною мовою, що в цілому імпонувало американцям, хоча й смішило спокушених жителів Східного узбережжя, що знають, що насправді перед ними великосвітський мазун з єльським дипломом. Крім того, Гір робив враження зануди.

Теракти 11 вересня, при всієї їх ужасности, були подарунком долі будь-якому президентові США, ким би він не був. Довкола нього згуртувалася вся країна - і більшість інших країн, тим часом як Буш лазал по руїнах ВТЦ, подбадривая рятувальників у мегафон.

Навіть той факт, що багато годин після терактів про Буша не було ні слуху ні духу - охорона вирішила, що від Вашингтона йому варто триматися на достатній відстані - не наніс його репутації міцного збитку. І навіть та гримаса "зайця, осяяного світлом фар", що з'явилася на його особі, коли під час візиту в школу у Флориді йому повідомили про викрадені літаки, нічого не зіпсувала.

Але хто б міг припускати, що будь-який президент настільки нагло зіграв би на нападі на громадян своєї країни, щоб розв'язати війну з Іраком - державою, що, як він сам знав, абсолютно не було причетно до 11 вересня або передбачуваного організатора цих терактів Усаме бен Ладену.

Однак із самого початку його президентства було ясно, що після двох строків Клінтона Буш хоче перетворити Америку. Як відзначає журнал Newsweek, "Буш відкинув і спробував повернути назад усе, що було в його силах. Для нього це була чи ледве не справа принципу. Його рішення сліпо відкинути все, що асоціювалося з Біллом Клінтоном, у першу чергу й увергнуло нас у цей хаос". А "хаос" немаленький.

Америка "втратила" Пакистан, збройний ядерними ракетами, - що колосально підвищує ризик ще більш нищівних терактів. Війни в Іраку й Афганістані явно неможливо виграти в справжньому змісті цього слова.

За деякими оцінками, Буш збільшив зовнішній борг Америки на 3 трлн доларів - до суми в 11 трлн. Дефіцит торговельного балансу при ньому також виріс із 377 млрд доларів до 800 млрд доларів. Невиконані фінансові зобов'язання уряду по програмах соціального страхування й медичного страхування Medicare оцінюються в суму 54 трлн доларів.

У більшості американців такі цифри просто не укладаються у свідомості, але зате вони зауважують, як міцніють Китай і Росія.

Китай улаштував саму вражаючу Олімпіаду в історії. Буш сидів на трибуні й аплодував китайцям. Кремль тим часом поводиться так, немов знає: Америка нічого не може почати із приводу російської надмірної агресії в Грузії. "Тим часом як Америка зав'язнула в болоті й от-от мине кров'ю, Китай і Росія жиріють", - пише Морин Дауд з New York Times, що висвітлює діяльність Буша з 1999 року.

"Китай скупив в Америці стільки, що виведи китайці свої інвестиції з нашого внутрішнього ринку, країна перетворилася б у дохлу пекінську качку", а "Росія ж із країни знедолених еволюціонувала в державу мільйонерів - і все через нашу наркотичну пристрасть до нафти".

Навіть такі знамениті американські компанії, як Yahoo, Google і Microsoft, змушені зважати на вимоги китайців - у тому числі із цензурированием інтернету - щоб укласти комерційні угоди.

І от найстрашніше для країни, що прагне вести за собою планету, подаючи їй гарний приклад: беззаконні катування підозрюваних у тероризмі, до яких Америка багато років прибігає на базі в Гуантанамо й численних таємних в'язницях за кордоном, означають, що через зловживання Буша & Co честь Америки заплямована.

© 2008 Америка очима українців.