Міжнародні відносини

Погана робота Америки в Грузії

Сполучені Штати потурали Грузії, вселяючи їй думка про те, що вона перебуває під захистом Америки, озброювали й тренували, з невеликою допомогою ізраїльтян, її армію, заснували найбільше американське посольство у всьому регіоні з метою перетворення його в центр американського впливу на Кавказі, і, незважаючи на неофіційні попередження, постійно робили заява про вічну підтримку Грузії. А сьогодні цей американський клієнт розмазує кров під носом. Однак, руїни грузинських міст і сіл не йдуть ні в яке порівняння з руїнами політики Буша.

Неправильно витлумачивши безладні американські сигнали, саме Михайло Саакашвили, президент Грузії, став тим, хто несе більшу частку провини за що происшли. Він розраховував повернути під свій контроль анклави, що відпали, - Південну Осетію й Абхазію. Однак він сильно обремізився. Може бути, він думав, що заступництво Америки дає йому право безкарно погромыхать об ведмежу клітку. Саакашвили розіграв свою американську карту й з'ясував, що це була двійка.

Що стосується Росії, те її бажанням було знову затвердитися в цьому регіоні, і Саакашвили дав їй цю можливість. Звичайно, зараз Сполучені Штати повинні виступати на стороні Саакашвили, але коли все закінчиться, і росіяни підуть, його треба отшлепать.

Ясно, що Південна Осетія й Абхазія не хочуть бути частиною Грузії. Але росіян улаштовувала невизначеність у статусі обох анклавів - коли формально вони є територією Грузії, а фактично їй не підкоряються. Однак, Саакашвили вирішив, що поки мир дивиться Олімпійські Ігри, у нього є шанс, і він послав війська, щоб порушити ця хибка рівновага у свою користь.

У світі багато регіонів з таким же неясним територіальним статусом. Китай уважає Тайвань невід'ємною частиною своєї території, однак дозволяє йому бути незалежним де факто, поки той де юрі не заявляє про це.

Косово може служити іншим корисним прикладом подібної двозначності. Формально невід'ємна частина Сербії, із глибокими історичними коріннями, що йдуть углиб століть, ця територія, проте, заселена албанською більшістю, що, подібно абхазів і осетинам, не захотіло бути частиною країни, у якій воно виявило себе по закінченні холодної війни.

Росіяни були розлютовані, коли Європа й Сполучені Штати підтримали незалежність Косово, і військове вторгнення в Грузію минулого тижня почасти можна вважати помстою. Але й спроба Грузії силою захопити Південну Осетію, що має свою власну мову й культуру - для Росії це було вже занадто. Нескладно уявити собі реакцію Америки й НАТО, якби Сербія спробувала вторгнутися в Косово.

Сполучені Штати потребують підтримки Росії по безлічі проблем: стримування Ірану, боротьба з тероризмом, ядерне нерозповсюдження, близькосхідні проблеми. Однак, незважаючи на попередження, Сполучені Штати завзято ігнорували російські інтереси. Розширення НАТО на схід - один із прикладів такого, як говориться, 'рішення неіснуючої проблеми'.

Прийом колишніх частин Радянського Союзу в НАТО - це нікому не потрібна провокація, особливо якщо мова йде про Грузію, особливо підтримуваною адміністрацією Буша. До слова, ніхто в Росії не вірить у те, що НАТО - більше не антиросійський альянс. І ніхто в Грузії й на Україні в це теж не вірить.

Протиракетний щит у Польщі й Чехії - інший приклад тикання Росії в око. Так що, з урахуванням згаданої схильності американської адміністрації ігнорувати інтереси Москви, це був уже лише справа часу - дочекатися моменту, коли Росія дасть здачі.

Отже, у нас є розчаровані грузини, що заламують руки й запитувачі себе - чи не занадто сильно вони повірили в Америку. Інші країни регіону зроблять свої власні висновки про те, наскільки слабк і безпомічної виглядає Америка.

Росія сприймає Кавказ подібно тому, як Сполучені Штати - Центральну Америку: це її задній двір, а не площадка для грищ. Грузія стала російською Кубою, і, хоча й звірячих методах радянських часів, Росія була змушена дати цей урок Грузії й Заходу.

Міністр Оборони США Роберт Гейтс заявив, що поводження Москви змусило Америку піти на повне переосмислення її відносин з Росією. Жаль, що не спостерігається також і глибокого переосмислення поводження Америки й Грузії.

© 2008 Америка очима українців.