Точка зору

Американці проголосували за перебудову

Майбутні хазяї Білого дому: Барак, його дружина Мішель і дві дочки: 10-літня Малия й 7-літня дитина з російським ім'ям Сашко.
Учора сенатор-демократ Барак Обама став першим в історії США афроамериканцем, що виграв президентську гонку
Уже до ранку 5 листопада Обама заручився голосами 338 вибірників з 538 (див. таблицю), ставши недосяжним для суперника - республіканця Джона Маккейна.
Всупереч побоюванням 47-літній демократ одержав значну підтримку не тільки з боку нацменшин, але й білого населення, зламавши тим самим горезвісний расовий бар'єр, а з ним і забобони американців.
У своїй мові після обрання новоспечений президент призвав країну «вершити зміни». «Можна сказати, що ці зміни тепер уже прийшли в Америку!» - проголосив тріумфатор перед тисячами радісних прихильників.
Це була зовсім не моя країна, не моя історія, от тільки мурашки побігли по шкірі, коли о восьмій годині вечора 4 листопада по ТВ онлайн почали передавати перші підсумки президентських виборів у США.
Я сиділа в барі маленького містечка Омаха в штаті Небраска. Поруч, не відриваючи око від екрана, плакали прості американці. Ті, хто ніколи раніше не цікавився виборами, хто й так був усім задоволений - своєю стабільною роботою, своїми свіжими гамбургерами, своїми невисокими податками. Тим, що, на їхню думку, вони проживають у найкращій і демократичній країні.
Але наступила фінансова криза, і все відразу перемінилося. На виборчі дільниці раптом прийшли ті, хто раніше не знав туди дорогу.
Це не бідняки й маргінали вибрали 4 листопада Барака Обаму. А банкіри, що виселяють людей з будинку за прострочені борги, роботодавці, які виганяють фахівців в один день - ранком прийшов на роботу, в обід уже вільний з картонною коробкою, воєначальники, що не бажають повертати солдат з далекої війни.
Президента вибрала депресія
«Мій племінник загинув 4 вересня 2006 року в Іраку, - говорить Элеонор. - Я пішла на ці вибори начебто б і за нього теж - це наш Дэвид віддав сьогодні свій голос за Обаму, що хоче закінчити ту війну».
Депресія, утома, невір'я у своє майбутнє - от електорат демократів.
«Обама багато говорить, і ніхто не знає, чи виконає він те, що так широко пообіцяв, сенатори взагалі бовта_-те люблять, - гірко посміхаються американці. - Але по^-будь-якому інший кандидат, від республіканців, у таке важке для Америки час неможливий».
В Обамы немає часу чекати, щоб йому повірили. Він не вправі довго займатися перебудовою економіки. Люди чекають змін зараз. Чи зможе 44-й президент Америки за короткий час переломити ситуацію в країні, як це зробив колись Рузвельт? «Гірше, ніж тепер, буде навряд чи!» - говорять тут.
Приватні нагромадження пенсіонерів, вкладені в акції Нью-Йоркської біржі, упали за осінь на двадцять відсотків.
Біля третини громадян перебувають усього в розмірі однієї зарплати від особистого дефолта.

Чикаго. 5 годин ранку середовища. Радісні прихильники Обамы тільки що довідалися, що їхній кандидат переміг у президентській гонці.
Вартість будинків і квартир знизилася майже наполовину. «Продається. Дві ванні. Дві спальні. Терміново. 73 тисячі доларів», - красуються таблички-оголошення уздовж дорогі. Багато хто змушені віддавати будинку за безцінь, щоб тільки розплатитися зі зрослими через мажор відсотками за кредити.
«Що ви хочете, всі сьогодні погано живуть. У нас навіть є трохи сенаторів, які ледь зводять кінці з кінцями. Зарплати державних чиновників не вистачає ні на що», - пояснює законодавець штату на прізвище Нілсон.
Отож чим докорінно відрізняється Америка від Росії, виявляється, у них чиновники живуть на одну зарплату.
Усе на ділянки!
Увечері в день виборів в Омахе - пробки. Несильні, просто квартал міста, у якому розташований центральний виборчий офіс, перекрили поліцейські машини.
20.00. До штабу виборців урочисто під'їжджають низки авто. Це із трьохсот найближчих виборчих дільниць привезли на детальне перерахування стосу бюлетенів для голосування. Їх швидко тягнуть усередину штабу волонтери.
Взагалі біля половини виборців 4 листопада вже не ходили на вибори, тому що проголосували достроково, відстоявши нежартівливу чергу в єдиний відкритий для цього ділянка округу.
Найбільше мене потряс старий в інвалідній колясці, що непохитно тримався в черзі півтори години. А ще потрясли його сусіди - уперед ветерана не пропустив ніхто. «Це б його скривдило, - пояснили мені. - Він віддає свій громадянський обов'язок і не вимагає для себе потурань!»
«Останні дні робота в нас починалася в п'ять тридцять ранку. Учора ми обробили 60 тисяч бюлетенів досрочников. Сьогодні - близько 200 тисяч. Явка зовсім нереальна, більше 60 відсотків, цілими родинами на машинах приїжджають», - говорить глава центральної виборчої дільниці цього округу Омахи республіканець містер Фипс. Його призначив на відповідальний пост губернатор штату. Фипс, у свою чергу, сам вибрав собі заступника - жінку й переконану демократку по імені Лайса Уиз. Политкорректность! І тепер Лайса, дотримуючись правил гри, стежить за своїм начальником, щоб той не подсуживал республіканцям.
Помирилися в постелі
«Обама! Обама!» - скандують люди в барі, як уболівальники на футбольному матчі. Час біля десяти вечора.
Кандидати набирають окуляри. Маккейн - 63, Обама - 108. «Барак повинен обов'язково перемогти в Пенсільванії. Там майже 40 голосів вибірників. Переможе в Пенсільванії - переможе скрізь», - пояснює мені Вів, демократ, що раніше був республіканцем.

Розклад сил після битви.

Обама й точно лідирує вже майже скрізь. «Вболівальники» гордо показують свої значки із зображенням майбутнього першого чорношкірого президента. «Ну як можна було віддати голос за цього Маккейна, якщо він свою першу дружину кинув, - фиркає Маргарет, домогосподарка, що прийшла в бар із чоловіком. - Дружина Джона колись потрапила в автоаварію, стала інвалідом, і він неї залишив, злякався труднощів, сказав, що немає в нього до неї більше любові. Виходить, він може злякатися й зараз: якщо наші нації остаточно впаде в труднощі, він теж розлюбить Америку?»
«Республіканці дуже некрасиво повелися: поназнімали агіток проти Обамы, у яких показували, що він говорить на діалекті бідноти, але це набуло зовсім іншу дію. Нехай краще Барак говорить неправильно, як всі ми, трудяги, але не як книжкові чирви», - підтакує чоловік Маргарет, вусатий здоровань роботящого виду.
«Взагалі ж я раніше теж була за республіканців, - зізнається раптом Маргарет. - Така в нас родина, коаліційна. Двох дітей теж поділили. Дочка - за тата. Син - за мене...»
«Примирялися тільки в постелі, вона в нас, як Конституція в США, - одна-єдина, - сміється чоловік. - І в підсумку вирішили прийти до консенсусу. Голосуємо обоє за Обаму».
Усе. Обрали. По ТВ показують дружину Барака, вона плаче. І його самого, першого чорношкірого президента США. Напис через весь екран: «ВИБРАНИЙ!»
У грудні залишаться лише формальності - вибірники штатів донесуть свій голос до Вашингтона.
Після оголошення результатів як на замовлення люди починають кричати, стрибати на столи, розмахувати прапорами.
Але саме дивне: усе в межах розумного - жодного розбитого вікна й зламаного стільця. Навіть на вулицю репетувати ніхто не вийшов і феєрверки не влаштовував. Пізно вже, завтра всім на роботу. Свято скінчилося...

© 2008 Америка очима українців.