Політика

Потопаючої Латвії Америка послала листівку

Починаючи з 1959 року, кожний третій тиждень липня в США відзначається «Тиждень поневолених народів». Початок цьому заходу було покладено законом, цинічний текст якого (особливо сьогодні, після розв'язаних Америкою в останні десятиліття воєн) читається зі здивуванням. От його фрагменти:
«...Тому що імперіалістична політика комуністичної Росії привела, шляхом прямої й непрямої агресії, до поневолення й позбавлення національної незалежності Польщі, Угорщини, Литви, України, Чехословаччини, Латвії, Естонії, Білорусії, Румунії, Східній Німеччині, Болгарії, континентального Китаю, Вірменії, Азербайджану, Грузії, Північної Кореї, Албанії, Идель-Урала, Тибету, Казакии, Туркестану, Північного В'єтнаму й інших, і тому що цих поневолених націй, бачачи у Сполучених Штатах цитадель людської волі, шукають їхнього водійства в справі свого звільнення й здобуття незалежності й у справі відновлення релігійних воль християнського, іудейського, мусульманського, буддистского й інших віросповідань, а також особистих воль, і тому що для національної безпеки Сполучених Штатів життєво необхідна непохитна підтримка прагненню до волі й незалежності, що проявляється народами цих скорених націй... Президент Сполучених Штатів уполномочивается і його просять оприлюднити прокламацію, що повідомляє третій тиждень липня 1959 року «Тижнем поневолених націй» і закличний народ Сполучених Штатів відзначити цей тиждень церемоніями й виступами. Президента далі уполномочивают і просять оприлюднити подібну ж прокламацію щорічно, поки не буде досягнуті воля й незалежність для всіх поневолених націй миру.

Схвалено 17 липня 1959 р. президентом Д.Д. Ейзенхауером».

Дивну резолюцію затвердив сенат США на своєму засіданні. Поздоровляючи Латвію і її народ з 90-летием незалежності, конгресмени заявили, що Росія повинна визнати незаконність колишньої «окупації» трьох колишніх радянських прибалтійських республік.

Резолюція, звичайно, надзвичайно «своєчасна» для конгресменів, які, як і всі американці, із близької до паніки тривогою спостерігають за обвалом фондового ринку. Їм навіть невтямки, що в цей самий час прокльону на адресу США доносяться безпосередньо з об'єкта їхньої зворушливої турботи... Латвійський державний іпотечний банк визнав, що володіє цінними паперами збанкрутілого американського банку Lehman Brothers. Їх він придбав на суму майже 2 млн латів (біля $1 млн), а тепер ринкова вартість паперів, що перетворюються в просто папірці, упала більш ніж утроє. Банк Латвії вклав в Lehman Brothers ледве більше - біля €9,2 млн, а великі латвійські фінансові структури SEB і Swedbank «потрапили» ще крутіше. Вони можуть не дорахуватися своїх €64 млн і $30 млн відповідно. Сильна втрата для країни із кризовою економікою.

Вона насамперед нокаутує латвійських пенсіонерів, що вклала заощадження в активні пенсійні плани, орієнтовані на акції. До чи поздоровлень їм, якщо зароблені ще при «окупантах» гроші буквально на очах сжираются заокеанською кризою? Урочисте послання членів конгресу в ці апокалиптические дні виглядає таке ж доречним, як поздоровлення пасажирів «Титаника» з початком купального сезону.

Сумно, коли люди, що управляють наддержавою, живуть не реаліями, а календарем, що почасти втратив актуальність. Яку річницю мали на увазі конгресмени, складаючи своє поздоровлення? Виявляється, ту, що була оголошена 18 листопада 1918 року, коли, відповідно до «Акту про незалежність», Латвія ставала незалежною державою. У радянський період це свято як буржуазний, природно, не відзначали, але 21 серпня 1991 року парламент Латвії ухвалив рішення щодо повному відновленні довоєнної державності республіки. Три дні через президент РФ підписав указ «Про визнання державної незалежності Латвійської Республіки». Її почали визнавати й інші країни, Латвію прийняли в ООН. Саме минуле серпневе свято для латишів найбільш значимий. Телеграма зі США малість запізнилася.

© 2008 Америка очима українців.